Настільна гра “Шось в лісі…”

Ви от тільки уявіть: тихий тріскот гілок раптово пробуджує вас від сну…  Холодний вітер шурхотить кронами дерев та змушує листя шелестіти. А посеред цієї казкової ідилії відбувається спр-р-равжнісіньке полювання! Бо ліс — це ж вам не на 100% ідилічна місцинка. О, ні. Тут панують свої закони. І один з них — полюй ти, аби не вполювали тебе.

Звірі тут постійно напоготові. Вони вже підбираються до вашого сховку, а їхній шлунок дико гарчить… від голоду. Така напружена та відповідальна мить. Адже вам теж треба розбурхати та пробудити свій тваринний інстинкт та обрати ідеальний момент для кидка (може картки, а може — карколомного стрибка всім тілом, га?). Але один невірний рух і мисливець (себто ви) стане здобиччю.

Ух, звучить навіть трохи моторошно. Але то ми так, атмсоферки нагнали. Насправді, ж настілка «Шось в лісі…», яка заслугувала такий яскравий та мальовничий інтродакшн до свого опису, аж ніяк не моторошна. А яка вона, що там відбувається у тому лісі, до чого тут картки та шалені ілюстрації червоних ведмедів та жовтих рисів в огляді нижче. То що — гайда до лісу?

Що в коробці

Насправді, все стандартно: 

• 25 карток із тваринами, розділених на 5 наборів по 5 карток: 1 ведмідь, 1 вовк, 1 рись, 1 сова та 1 миша;
• 25 фішок для їжі;
• 5 оглядових карток;
• 1 гайд із правилами.

Матеріал: цупкий папір.

Коробочка невеликих габаритів, легка. Покласти її в рюкзак та чимчикувати до друзів — метч. Але от до маленької бананки не поміститься, тож майте на увазі. 

Правила і перебіг гри

За типом це карткова сімейна настілка або гра для вечірок. Тут ви знайдете такі механіки як: блеф, дедукція, відтворення, вибір одночасної дії. Це також може бути затегано як міні-гра та розумова гра.

Серія: Good Little Games

Пояснимо одразу за лор: у цій настілці гравці є лісовими тваринами, які полюють за їжею в лісі. Дивлячись на гравців (своїх суперників),  вам потрібно буде визначити, коли безпечно полювати, а коли треба ховатися, щоб не бути впольованим. 

Гра поділена на раунди, де є три полювання. У кожному раунді гравці таємно вибирають одну з карт у своїй руці, щоб зіграти її сорочкою вниз. Ці карти — ведмідь, вовк, рись, сова чи миша. 

Жетони із їжею кладуться десь в центр стола, аби манити гравців та водночас мотивувати їх полювати (або ж ховатися) якнайкраще.

Коли гравці зіграють карту зі своєї руки, починається друга фаза раунду: виклик тварин. Той, хто веде гру, оголошує “ведмідь” (починаємо завжди з нього). Тоді будь-хто, хто грав ведмедем, повертає його. Якщо ведмідь є у кількох гравців, нічого не відбувається (адже вони занадто зайняті сваркою, щоб полювати). Однак, якщо лише в одного гравця є ведмідь, він називає будь-яку іншу тварину, на яку буде полювати. І той, у кого вона є, вибуває з раунду і… його з’їдають, ох. 

Після цього викликається наступна тварина в порядку номерів (себто, вовк), і все повторюється. Коли всіх вже схрумали (або якщо всі вижили), починається наступне полювання. У цей момент кожен має лише чотири карти, і полювання починається заново. Після трьох полювань, якщо залишився один гравець, він отримує два жетони їжі. Якщо залишилося кілька, набір тварин, який набрав найбільшу кількість балів, отримує два жетони їжі. А інші, хто вижив, отримують по одному. У випадку нічиєї обидва гравці отримують по два жетони.

В ідеалі, коли гравець зібрав 5 або більше жетонів їжі, гра закінчується. В іншому випадку можна зіграти ще один раунд. Знову візьміть усі 5 карт із тваринами. До речі, ті гравці, яких з’їли, також повертаються в гру.

Загалом, правила цієї настілки класифікуються оглядачами як «диявольськи прості». Але гра натомість дуже варіативна, тут є місце і для роздумів, і для подвійного блефу. 

Доступна для 2-5 учасників доросліших за 8 років. Порада: більше задоволення гра принесе, якщо грати втрьох, учотирьох, упʼятьох. А полювання (себто ігровий процес) триває всього 15-20 хвилини. Проте які ж вони насичені та драйвові! До того ж, реграбельність цієї настілки на рівні, і 15-20 хвилини цілком можуть бути на 3-4 підходи за вечір. Спойлер: ми не жартуємо, що після однієї партії у цю настілку захочеться зіграти ще раз, а потім ще разочок.. Ну, ви зрозуміли.

«Шось в лісі…» дуже проста у підготовці до ігрового процесу: роздати картки та пояснити правила вийде не довше, ніж кілька хвилин. А це має неабияку важливість, коли руки вже так і просяться зробити перший хід.

Емоції від гри

Простий, зрозумілий лор та доступні правила вражають у саме серденько тих, хто вирішує пограти у цю настілку. І так, саме в зрозумілості та лаконічності шарм «Шось в лісі…». Гра дає легкий набір інструментів, щоб забезпечити величезну кількість взаємодії між гравцями. Під час проходження відбувається багато розмов, сміливих припущень, блефів. Ви взаємодієте з іншими гравцями, по-фану чи серйозно, жартуєте, обмінюється думками. 

Настілка драйвить адреналіновими емоціями не гірше, за який-небудь екшн. Тут вам вистачить і елементів несподіванки, і напруження, як в покері, наприклад, і абсолютного відчуття невідомості від того, чи вас зараз вполюють чи вполюєте когось ви.

Ця гра гарантує вибухи неконтрольованого сміху, реготання та емоцію чистої, такої аж дитячої радості. Відчуття, наче вам знову 5 років, і ви з друзями зібралися пограти у квачика чи щось на кшталт. Хто кого схопить першим? 

Ви маєте усього 5 карток, здавалося б. А скільки рішень треба прийняти за гру! Ця настілка, до того ж, цікава тим, що ви починаєте помічати стиль інших гравців. Тобто вже за кілька ходів можна запам’ятати та навіть трохи передбачити наступний крок супротивника. І ось тут на арену виходить він: блеф. Здавалося б, стільки емоцій вмістилося у невеличкій коробочці «Шось в лісі…».  

Ця настілка не витрачає час на непотрібні компоненти, штучне розтягування сюжету чи інші дурниці. Що ще класно так це те, що кожного разу, коли ви наново гратимете у цю настілку, ви будете дізнаватися щось нове. Ви зможете знову і знову переживати абсолютно нові емоції від проходження. Така собі мета-гра. Настілка вельми інтерактивна та азартна. Адже вона водночас і про ризик, і про намагання вгадати хід думок інших гравців. 

Ілюстрації та оформлення 

Вовк, миша, ведмідь, рись та сова — у цій настілці ці звірі виглядають аж зовсім не так, як зазвичай. Як щодо інфрачервоного трохи сумного ведмедя? Або білого вовка, який наче зійшов з фресок? Чи, може, хочете подивитися на химерну білу сову, яка виглядає настільки міфічно, наскільки це взагалі можливо? А ще жовта рись, що чимось нагадує фірмовий стиль Пікассо та біла миша, яка мешкає на якійсь гіпер-кульбабці. 

Так, ілюстрації, що зображені на картках у грі вас не лишать байдужими. Їхня авторка — Неле Брьоннер. Вона вивчала візуальні комунікації в Університеті мистецтв у Берліні, працює автором та ілюстратором дитячих книжок і художником коміксів. Їй подобаються сильні контрасти і кольори, чорне чорнило і малюнки, населені дивними істотами.

Її дебютна книжка для дітей була відзначена премією Серафіни з дитячої літератури 2015 року. У 2019 році вона була нагороджена золотою медаллю «Найкращий німецький книжковий дизайн 2019» від Stiftung Buchkunst. Неле Брьоннер отримала відзнаку The Berlin Comics Grant 2020. Її книга FROG WANTS TOO була нагороджена Troisdorfer Picturbook Price 2021 за найкращу ілюстрацію, а її нинішній комікс SUPERGLITZER — Австрійською дитячою та юнацькою книжковою премією 2023.

Але от в сфері настілок мистикиня ніколи не працювала. І ілюстрації до «Шось в лісі…» стали її сильним дебютом у цій сфері. Ці зображення такі унікальні, яскраві, майже неонові, і дуже химерні. Арти чудово доповнюють саму концепцію гри та додають їй неабиякого шарму.

Трошки про авторів

Метью Данстан — австралійський дизайнер настільних ігор, який зараз живе в Празі, Чехія. Він найбільш відомий за настілками «Елізіум» (номінована на Kennerspiel des Jahres у 2015 році), «Наступна станція Лондон», «Наступна станція Токіо», «Мої Полички» та серією «Пригодницькі ігри».

Він дуже рано познайомився з іграми, коли тітка вирішила навчити його грати в шахи на старому картонному дорожнім наборі під час відвідування пляжу. Пізніше він відкрив для себе «Поселенців Катану» у гостях в друга, що викликало його інтерес до більш сучасних настільних ігор, хоча їх було дещо важко знайти в маленькому сільському містечку в Австралії. Відтоді його колекція настільних ігор значно розширилася, і навіть подорожувала із ним по всьому світу. У 2021 році він разом із Рорі Малдуном заснував Postmark Games.

Бретт Дж. Гілберт — британський дизайнер настільних ігор і консультант з дизайну ігор, що живе в Елі, Кембриджшир. Про нього кажуть так: «геймдизайнер — це людина, для якої дизайн ігор складніший, ніж для інших людей».

І ще трохи про гру…

Настілка «Шось в лісі…» особливо зайде тим, хто фанатіє «Art Robbery», «Цитаделі», «Niagara» та «Happy Bee». За механіками вони дещо схожі. Тому, особливо палко радимо прихильникам вищеперелічених ігор. Але ви ніколи не грали у ці настілки, все одно спробуйте «Шось в лісі…». Адже тоді ви зможете особисто сформувати враження від гри та, цілком можливо, знайти навіть більш влучне порівняння цієї настілки з добіркою інших, у які вам вже доводилося пограти. 

І, з приємного, на завершення цього огляду: настілка гаряченька й свіженька, адже з’явилася на ігро-ринку восени 2023 році. І ось, ви вже маєте змогу пограти в неї українською. Настілка повністю локалізована солов’їною та готова до тест-драйву на сімейних застіллях до посиденьках із друзями. 

Тож наш палкий рекомендасьйон пограти в настілку «Шось в лісі…» з українською локалізацією. Готові тестити новинку? 🙂